Український часопис ветеринарних наук

Постійне посилання колекціїhttps://dglibtest.nubip.edu.ua/handle/123456789/8034

Переглянути

Фільтри

20182

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.токсичність

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документaccess-status.open.access.listelement.badge
    Вплив мийно-дезінфікуючого засобу “Аргомол” на організм лабораторних тварин (доклінічні дослідження)
    (НУБіП України, 2018) Засєкін Д.А.; Димко Р.О.; Коваленко В.Л.
    Доїльне устаткування може бути основним джерелом забруднення молока мікроорганізмами, оскільки молоко, що залишається в нерівностях молокопроводу та окремих частинах апаратів, є сприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів. Своєчасні миття та дезінфекція доїльного устаткування і молочного інвентаря є запорукою одержання безпечного молока високої якості. Нами був розроблений новий мийно-дезінфікуючий засіб «Аргомол» для санації доїльного обладнання. За вибору мийно-дезінфікуючого засобу для проведення санації молочного обладнання слід звертати увагу не лише на його ефективну бактерицидну та інші дії, а також і на можливу токсичність. Дана стаття присвячена доклінічним дослідженням мийно- дезінфікуючого засобу “Аргомол” щодо визначення кумулюючої, подразнюючої, сенсибілізуючої та шкірно-резорбтивної дій засобу на організм лабораторних тварин. Дослідження проводились згідно методичних рекомендацій “Оцінка придатності та ефективності мийних, дезінфікуючих і мийно-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки доїльного устаткування та молочного інвентаря”. Доведено, що мийно- дезінфікуючий засіб “Аргомол” не має вираженої кумулюючої, подразнюючої, сенсибілізуючої і шкірно-резорбтивної дій. Встановлено, що мийно- дезінфікуючий засіб «Аргомол» згідно класифікації речовин за токсичністю (ГОСТ 12.1.007-76) відноситься до 4 класу.
  • Ескіз
    Документaccess-status.open.access.listelement.badge
    Порівняння хронічної токсичності моспіланута актари для білих мишей
    (НУБіП України, 2018) Базака Г.Я.; Духницький В.Б.; Іщенко В.Д.
    Висвітлено результати досліджень з визначення хронічної токсичності інсектицидів із групи неонікотиноїдів Моспілану та Актари, діючими речовинами яких є ацетаміприд та тіаметоксам відповідно. Прояв хронічної токсичності оцінювали за змінами показників клінічного стану, морфологічних та біохімічних показників крові, патоморфологічних досліджень. Клінічного прояву ознак отруєння і загибелі тварин не відмічали. Дослідженнями морфологічного складу крові за хронічного отруєння Моспіланом після введення його перорально у дозі, що становить 1/10 DL50, встановлено тромбоцитоз і нейтрофільний лейкоцитоз із зміщенням ядра вправо, а також лімфоцитопенію. За отруєння Актарою у відповідній дозі також розвиваються тромбоцитоз і лейкоцитоз, проте без змін лейкограми. За отруєння Моспіланом і Актарою в сироватці крові тварин збільшується вміст загального білка за рахунок глобулінової фракції. У сироватці крові білих мишей, отруєних Моспіланом, встановлено зниження вмісту сечовини на 43,6 % на фоні незмінного вмісту креатиніну та достовірне підвищення активності АлАТ, АсАТ з одночасним підвищенням активності ГГТП, що свідчить про значні порушення синтезувальної функції печінки у тварин із явищами гепатоцитолізу. Підвищення активності ГГТП без змін активності АлАТ вказує на порушення в гепатобіліарній системі за хронічного отруєння Актарою. Значне підвищення активності АсАТ за дії Моспілану та Актари засвідчує дію обох пестицидів на нікотиночутливі рецептори м’язів. Більший виражений вплив Моспілану порівняно із Актарою на систему крові та печінку пов’язаний із вищим ступенем токсичності діючої речовини.