Міжнародний філологічний часопис
Постійне посилання колекціїhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8017
Переглянути
Документ Journalistic genres according to the international press telecommunications council standards(Міленіум, 2018) Balalaieva, O.Yu.The article deals with the problem of typology of genres of modern news journalism. The purpose of paper is to analyze theoretical and practical approaches to building a system of journalistic genres, to describe the genres of modern news journalism according to the standards of the International Press Telecommunications Council. In particular, various approaches to the typology of genres in Ukrainian and western journalistic schools are considered. It was determined that Ukrainian theorists of journalism follow scheme for dividing genres into informative, analytical, artistic and publicistic; the criteria of division are object of reflection, way of reflecting life stuff, purpose, scope of coverage of reality, specifics of literary and stylistic devices. In the western communication theory, it is common to distinguish such genres as informative, interpretive, opinionative, diversional and utilitarian one, but the main criteria are social function, method and object. In purely practical terms, genres should be considered as a form of journalistic works used in the media industry for the production, coordination and distribution of quality content. General characteristics of news journalism genres recommended by the International Council on Press and Telecommunications are given in the paper.Документ Термінологійна таксонімія в українській біологічній галузі(Міленіум, 2018) Личук, М.І.Статтю присвячено проблемам ієрархізації біологічних термінів в сучасній лінгвоукраїністиці. Матеріалом дослідження слугує Каталог рослин Ботанічного саду НУБіП України (2011). Простежено різні потрактування статусу родо-видових відношень в лексичній системі української мови і також у термінології. Схарактеризовано специфіку гіперонімів та гіпонімів. Біологічну термінологію, зокрема назви зелених насаджень, за формальною ознакою (кількісною) згруповано три гіперо-гіпонімічні структурні типи: 1) просте ієрархічне дерево; 2) складне (розгалужене) ієрархічне дерево; 3) комбіноване ієрархічне дерево. В основі запропонованої класифікації – таксонімія як об’єднання одночасно трьох видів відношень: гіперонімію (родо-видові), гіпонімію (видо-родові) і співгіпонімію (видо-видові). Створена адекватна класифікація може бути поширена на всі біологічні терміни – назви зелених насаджень, що уможливить відбити ієрархічність понять біологічної науки, слугує важливим чинником системної організації української біологічної термінології.Документ The basic approaches to the study of metacommunication in linguistics(Міленіум, 2018) Grabovska, I.V.The paper provides the study of the phenomenon of metacommunication that had attracted the researchers’ attention even before this term appeared in linguistics. The article introduces four basic approaches to the study of the concept of metacommunication, examines various definitions of this term, and adopts a broad understanding of metacommunication as communication that accompanies communication. The paper outlines the analysis of the terms that start with the prefix “meta-” and highlights the concepts that set the categorical apparatus of metacommunication. It was stated that by virtue of its characteristics, metacommunication performs vital functions in social interaction. The conducted research helps to acknowledge the relationship of metacommunication with such concepts as metadiscourse and metatext. The interactive nature of discourse allows us to interpret metadiscourse and metacommunication as phenomena occurring in one social context, one communicative situation. When treating metatext as a static formation that emerges as a result of language interaction, we consider it appropriate to relate it to metalanguage. The prospects for study consist in further in-depth synthesis of practical material, investigation of the function of regulation of the emotional tone of conversation via metacommunicative utterances in mass-media discourse.Документ Лексичні особливості перекладу термінології рибництва та аквакультури(Міленіум, 2018) Ольховська, Н.С.; Кольцова, О.О.У статті розглянуто поняття «терміну», його особливості та багатоаспектність. Узагальнено знання про проблеми, які виникають у процесі перекладу термінології. Зазначено науковців, що займалися різними аспектами вивчення терміносистеми, а також окреслено коло актуальних питань для досліджень. У межах аналізу способів перекладу термінології рибництва та аквакультури на матеріалі англійської і німецької мов розглянуто найуживаніші серед лексичних прийомів.Документ Лексико-семантичне поле «Час» у мові повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»(Міленіум, 2018) Горобець, А.В.У статті досліджено особливості лексико-семантичного поля «час», вивчено його структуру, здійснено аналіз тематичних груп лексики на позначення часових відрізків, простежено зв՚язок філософії авторського світосприйняття крізь призму часових вимірів із мовними засобами її вираження на матеріалі автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Статтю присвячено питанням структуризації лексико-семантичного поля «час», розглянуто й схарактеризовано темпоральні номінації у складі фразеологізмів, ужитих у повісті, а також подано приклади авторських мовних засобів на позначення часових відрізків, утворених на підставі народознавчих спостережень. У структурі лексико-семантичного поля «час» визначено три основні компоненти: ядро час, центр – лексеми, які позначають часові проміжки і належать до тематичних груп «пори року», «частини доби», «назви періодів життя» та периферійну організацію: прикметниково-іменникові словосполучення, у яких лексема зі значенням темпоральності втрачає самостійність і набуває відтінків значення слова, з яким поєднана, а також елементи надфразової єдності, які не позначають темпоральність безпосередньо, а сприяють розумінню тексту читачем, викликаючи у нього ряд асоціацій: тактильних, зорових, слухових, нюхових тощо.Документ Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України(Міленіум, 2018) Ніколаєнко, С.М.; Ібатуллін, І.І.; Шинкарук, В.Д.; Кирилюк, В.І.; Харченко, С.В.У збірнику вміщено статті науковців, викладачів, докторантів та аспірантів з актуальних питань сучасного, порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, літературознавства, термінознавства, соціальних комунікацій, лінгвосинергетики, теорії і методики навчання іноземних мов. Розглянуто традиційні й нетрадиційні підходи до різних лінгвістичних та літературознавчих явищ. Дослідження виконано з урахуванням сучасних досягнень філологічної науки. Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл, студентів.Документ Проблеми передачі реалій англомовних країн в перекладах прозових та поетичних творів(Міленіум, 2018) Сидорук, Г.І.; Петій, А.О.Актуальність дослідження полягає в тому, що реалії являють собою особливу складність при перекладі, з огляду на те, що вони відносяться до неспівпадаючих елементів мови і позначають поняття, не відомі та не зрозумілі для інших культур. Мета та завдання дослідження полягає в аналізі особливостей та проблем передачі реалій англомовних країн в перекладах прозових та поетичних творі. В статті були застосовані методи синтезу та узагальнення інформації з досліджуваної теми на основі аналізу теоретичних джерел. В статті було розглянуто та інтерпретовано поняття реалії, та визначено основні складнощі та прийоми перекладу англомовних реалій українською мовою. На основі аналізу теоретичних джерел ми надали власне визначення поняттю ‘реалія’: це лексичні одиниці, що відображають національні особливості існування певного народу, історичний розвиток та колорит, територіальний устрій, специфічні риси побуту, культури, та представляють собою складність для перекладу з огляду на те, що не мають відповідних лексичних одиниць в мовних структурах інших народів. Також, в статті наведено способи перекладу реалій українською мовою. Отриманий результат узагальнює результати досліджень інших учених, та може бути використаний як основа для подальших досліджень з теми.Документ Peculiarities of language means of apologizing in the english and the ukrainian languages(Міленіум, 2018) Kachmarchyk, S.H.; Sulima, M.І.The relevant peculiarities of expressions of apologies use in speech depend on many factors, including the social status of a speaker. The article defines how this dependence in the comparative analysis is determined in the Ukrainian and American society. The article deals with the results of comparative analysis of language means of apologizing use in different routine situations in the English and the Ukrainian languages. The frequency of the lexemes use, the significance of different apologies forms, as well as the peculiarities of their use in speech in the Ukrainian and the English languages have been analyzed. Expressions of apologies have been considered by the author in terms of their essence, syntactic structure and lexical content.Документ Українська термінографічна критика: від витоків до сучасності(Міленіум, 2018) Петрова, Т.О.Визначено важливу роль термінологічного словника – збереження й передавання наукового термінофонду від покоління до покоління, що зумовлює необхідність критичного експертизування кожного конкретного видання. Обґрунтовано актуальність і значущість проблеми становлення термінографічної критики як самостійного напряму термінографії. Окреслено мету дослідження – відстежити особливості становлення термінографічної критики як складника термінографії, завдання – виділити критерії оцінювання спеціальних словників, виробити алгоритм рецензування спеціальних видань, проаналізувати тексти рецензій на термінологічні словники для визначення тенденцій щодо формування та становлення термінографічної критики від витоків до сьогодні. У статті застосовано описовий метод, метод лексикографічного аналізу, порівняльний метод, метод кількісного аналізу. Запропоновано структуру термінографії як самостійного розділу лексикографії.Документ Наукова картина як інтегральна модель пізнання світу(Міленіум, 2018) Кримець, О.М.Розглянуто актуальну проблему формування наукової картини світу як моделі пізнання, що поєднує й систематизує різні галузі – природничу, технічну, гуманітарну. За мету взято аналіз процесів реінтеграції наукових знань різних галузей, завдання – з’ясувати шляхи появи спеціальних назв техніки в результаті переосмислення значень термінів інших наукових сфер, відстежити особливості зміни семантичних структур вихідного та похідного термінів. Застосовано аналітико-описовий метод для розгляду кожної термінологічної одиниці в структурному та семантичному аспектах, для вивчення плану змісту термінів залучено методи дефініційного аналізу. Досліджено термінотворчу роль метафори як особливого засобу мислення в процесі пошуку нового спеціального найменування. Доведено, що терміни техніки утворюються внаслідок переосмислення спеціальних назв анатомії, ботаніки, хімії, міфології та інших наук, результатом перетворень є зміна спеціалізації вихідних значень, семної структури на денотативно-сигніфікативному рівні, найпоширенішою є метафора, що ґрунтується на схожості функції, зовнішнього вигляду, ознак порівнюваних об’єктів. Основні положення розвідки співвідносяться із результатами досліджень українських термінознавців (О. Винник, Л. Малевич, Т. Панько, Т. Петрова). Перспективним напрямом подальшої розвідки визначено дослідження шляхів метафоризації спеціальної лексики на матеріалі терміносистем інших наук, вивчення особливостей творення українських термінів, що репрезентують національну наукову картину світу.Документ Ахроматичні кольори в українській та німецькій мовах(Міленіум, 2018) Капніна, Г.І.Стаття присвячена проблемі кольоропозначень у порівняльному мовознавстві. У даній науковій розвідці подано загальну дефініцію терміну «ахроматичні кольори»; визначено, які саме кольоронайменування прираховують до ахроматичних; проведено семантичний аналіз ахроматичних кольорів німецької та української мов. Характеристика особливостей семантики ахроматичних кольорів в українській та німецькій мовах надала можливість узагальнити наступне: найбільш широкою палітрою прямих і переносних значень в обох мовах характеризується кольороназва «чорний»; кольоронімам «білий» та «сірий» властива менш об’ємна за розгалуженістю, але схожа семантика з подібними відтінками. Частіше за все ахроматичні кольори характеризуються чітким асоціативним рядом: білий – це чистота, спокій, чорний – журба, смуток, траур. Не дивлячись на вдавано вузьку семантику, саме ахроматичні кольори в мові частіше виконують роль не прямих номінацій, а численних образних метафор. За допомогою прикладів у статті показано, що навіть явища природи чи об’єкти, які оточують людину в повсякденному житті і використовуються в якості порівняння в складі прикметників, в обох мовах ідентичні, що є підтвердженням подібного світосприйняття різними етносамиДокумент Становлення та розвиток термінології лісівництва: лексико-семантичний аспект(Міленіум, 2018) Ольховська, Н.С.; Галік, А.К.В статті розкрито поняття терміну та описано процес розвитку термінології у галузі лісівництва. Досліджено основні особливості терміну та ряд вимог, що ставляться до нього. Головними функціями терміну є номінативна, сигніфікативна та комунікативна.Документ Особливості перекладу німецьких термінів аграрної галузі(Міленіум, 2018) Білоус, Н.В.; Хачпанова, І.В.Аграрна галузь є каталізатором розвитку світової економіки. Досягнення сільського господарства в глобальному контексті важко переоцінити. Оскільки міжнародна комунікація відіграє ключову роль в бізнесі, у фокусі лінгвістів постає саме переклад термінів - одиниць, які завжди становили собою труднощі при інтерпретації. У статті розглянуто специфіку німецької термінології аграрної галузі, висвітлено погляди лінгвістів на перекладацькі трансформації як один із продуктивних методів перекладу, проаналізовано труднощі перекладу фахової лексики та наведено приклади перекладу аграрних багатокомпонентних термінів. З огляду на те, що аграрна галузь стрімко і динамічно розвивається в умовах глобалізації, проблема уніфікації термінології та її адекватний переклад завжди будуть актуальними.Документ Вища освіта в координатах міждисциплінарності та багатодисциплінарності : аналіз проблеми(Міленіум, 2018) Бялик, В.Д.статті розглядаються проблеми міждисциплінарності та багатодисциплінарності вищої освіти в Україні як ключові аспекти розвитку академічної університетської освіти у сучасних умовах. Міждисциплінарність тлумачиться як використання двох або більше дисциплін у їх інтеграції, що призводить до цілісності знань та можливої появи нової дисципліни, водночас багатодисциплінарність охоплює співіснування декількох дисциплін. На прикладі кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу Чернівецького національного університету аналізується імплементація принципів міждисциплінарності та багатодисциплінарності підготовки студентів за спеціалізацією «лінгвістичне забезпечення кібербезпеки». Освітня програма підготовки спеціалістів передбачає поєднання як предметів гуманітарного циклу, так і дисциплін природничого характеру. В багатодисциплінарному аспекті дисципліни гуманітарного циклу викладаються на додаток до дисциплін природничого циклу, а в міждисциплінарному плані спостерігається інтеграція дисциплін як гуманітарного, так і природничого циклів. У першому випадку природничі дисципліни поєднуються з іншомовною підготовкою, у другому – лінгвістичні дисципліни трансформуються у лінгвально-природничі. Такий підхід до опанування знаннями у вищому навчальному закладі дає можливість студенту мати не лише набір знань, а й набір компетенцій, котрі дозволяють бути гнучким і краще пристосованим до глобалізованого і мінливого ринку праці.Документ «Чужий» топос у поезії Василя Стуса: топонімні актуалізатори(Міленіум, 2018) Браїлко, Ю.І.У статті проаналізовано топонімне поле поетичного мовлення українського письменника Василя Стуса. Установлено, що воно структуроване за бінарним опозиційним принципом «свій – чужий», який не завжди відповідає географічному поділу «український – неукраїнський». Топоніми-назви неукраїнських географічних об’єктів можна класифікувати на такі групи: 1) одиниці, що є актуалізаторами компонента «чужий» у відповідній бінарній опозиції; 2) одиниці, що не беруть участі у створенні дихотомії «свій – чужий» (є нейтральними); 3) одиниці, що передають міфологічну чи символічну інформацію, втрачаючи географічну, й актуалізують перший компонент опозиції «свій – чужий». «Чужий» топос у Стусового ліричного героя – насамперед російський, він конкретизований чіткими біографічними топонімами – маркерами перебування поета за межами Вітчизни. Значно слабші опозиційні відношення в парадигмі «свій – чужий» простежуємо в топонімів, пов’язаних із близькими В. Стусу людьми.Документ L`analyse du discours – дисципліна, що інтерпретує(Міленіум, 2018) Піскунова, О.Б.Формальні та змістові зміни, яких зазнавала література від початку ХХ століття, потребували і нових підходів до її вивчення. Однак попри розмаїття літературознавчих методів (герменевтичний, психоаналітичний, семіотичний тощо) в Україні сьогодні залишається поза увагою французька школа аналізу дискурсу (скорочено - A. D.), яка, враховуючи фактори, що оточують текст, дозволяє здійснити його об’єктивну інтерпретацію. Розкриття основних категорій та особливостей цього підходу і становить мету статті. Ключовими проблемами A. D. є роль суб’єкта у формуванні власного дискурсу і те, як на смисл дискурсу впливають зовнішні і внутрішні для суб’єкта чинники, до яких автори методу відносять мову, ідеологію і несвідоме. Такий підхід, на противагу методам, що вивчають естетичні грані художнього тексту, дозволяє простежити механізми його виробництва, оскільки передбачає аналіз тексту як єдиного корпусу висловлювань. Це унеможливлює множинність інтерпретацій, унесення дослідником власних інтенцій до аналізованого дискурсу, дозволяє уникнути суб’єктивності і спрямовує дослідника до смислового ядра дискурсу. Відповідно, французький аналіз дискурсу є методом, що відкриває органічну для тексту інтерпретацію.Документ Функційні аналоги сполучників: статус, типологія(Міленіум, 2018) Шитик, Л.В.Статтю присвячено дослідженню функційних аналогів сполучників як синкретичних засобів зв’язку предикативних частин у безсполучниково-сполучникових складних реченнях. Функційні аналоги сполучників, або релятивні одиниці, витлумачено як граматикалізовані елементи (т. зв. конкретизатори), що функціюють самостійно, без сурядних сполучників, і виконують формально-синтаксичну та семантико-синтаксичну роль. З’ясовано, що аналоги сполучників поєднують предикативні частини синкретичних безсполучниково-сполучникових складних речень, які диференційовані на три різновиди: безсполучниково-сурядні, безсполучниково-підрядні та безсполучниково-сурядно-підрядні. Запропоновано типологію функційних аналогів сполучників, ґрунтовану на семантичному критерієві та з огляду на структурно-семантичні типи синкретичних безсполучниково-сполучникових складних речень. У межах безсполучниково-сурядних конструкцій виокремлено такі різновиди аналогів сполучників: із невласне-єднальним значенням обмеження, доповнення, приєднання, із протиставним значенням, розділовим значенням взаємовиключення та чергування.Документ Лінгвокультурологічний потенціал англійських казок(Міленіум, 2018) Козуб, Л.С.; Дроздовська, О.В.Стаття присвячена вивченню проблеми зв'язку мови і культури, які розглядається вітчизняними та зарубіжними вченими вже протягом кілька десятиліть і є одним з актуальних аспектів дослідження в сучасній науці. Вона є предметом вивчення не тільки лінгвістики, а й суміжних дисциплін – соціології, етнографії, культурології, фольклористики. Констатується, що особливу увагу дослідники звертають на функціональну взаємодію явищ «мова» і «культура» в ході історичного розвитку конкретного етносу. Визначено, що національно-культурні особливості етносу найяскравіше проявляються в мові фольклору, зокрема, народних казках, які мають власну поетику і служать формуванню суспільної свідомості.Документ Іронія та пропозиція: закономірності взаємодії(Міленіум, 2018) Прокоф’єв, Г.Л.Розглядаються особливості створення та інтерпретації комунікативного значення іронічних стверджувальних висловлень, описуються семантичні та прагматичні властивості деяких їх типів. Визначено, що іронічний смисл виникає тоді, коли мовець навмисно порушує умови успішності мовленнєвого акту, розраховуючи на те, що адресат побачить це порушення і його виявлення сприятиме правильній інтерпретації висловлення. Стверджується, що актомовленнєвий критерій успішності/неуспішності мовленнєвої дії є найбільш адекватним засобом для вивчення механізму іронії. Пропонується доповнити семантичний зміст поняття “заперечення“ прагматичною складовою – поняттям свідомого порушення автором іронії умов успішності мовленнєвого акту, що веде до зміни його характеру і одночасно сигналізує про доцільність проведення процедури інтерпретації. Простежено, що в деяких різновидах іронічних стверджень заперечення пропозиції або є неможливим, або не веде до знаходження іронічного смислу. Випадки, у яких перефразування дорівнює значенню, зворотньому прямому значенню висловлення, є найбільш тривіальним видом іронії та легко піддаються інтерпретації. Виокремлено два типи іронічних некатегоричних стверджень, а саме, акти навмисного применшення та припущення, які створюють перешкоди для здійснення заперечення як на семантичному, так і на прагматичному рівні. Результати проведеного аналізу прикладів іронічних висловлень свідчать про те, що пояснення механізму дії засобів непрямого зв’язку між комунікантами слід шукати не на рівні буквального значення мовних одиниць, а в самому процесі їхнього використання, у закономірностях, властивих певним мовленнєвим діям.Документ Основні види самостійної роботи студентів немовних факультетів(Міленіум, 2018) Яременко, Н.В.У зв’язку із зменшенням аудиторних годин на вивчення англійської мови самостійна робота є необхідним елементом навчального процесу студентів. Метою даної публікації є визначення основних видів самостійної роботи студентів немовних спеціальностей. Установлено, що існує чотири основні види самостійної роботи студентів: самостійна робота за зразком, конструктивно-варіативні, евристичні та самостійні роботи з елементами наукового дослідження. З’ясовано, що кожен із цих видів самостійної роботи є необхідним в залежності від мети навчання. Самостійні роботи за зразком полягають у виконанні різноманітних вправ та дозволяють краще засвоїти новий матеріал, але не розвивають творчої активності. Конструктивно-варіативні самостійні роботи сприяють розвитку у студентів уміння аналізувати, порівнювати факти та явища та створюють умови для розвитку творчої самостійної роботи студентів у подальшому. Евристичні роботи (когнітивного, креативного та оргдіяльнісного типу) вчать самостійно формулювати навчальне завдання та розробляти план його рішення. Найскладнішим видом самостійної роботи вважають самостійну роботу з елементами дослідження.