Існуючі робочі органи садосадильних машин активного та пасивного типу не в повній мірі відповідають
критеріям якості виконання технологічної операції, надійності та енергоефективності. Відтак існує необхідність розробки такого органу. Згідно з робочою гіпотезою, перспективним може бути орган пасивного типу, який на відміну від клиноподібного сошника, не розсуває ґрунт, а підрізуючи пласт, піднімає його до утворення посадкової борозни. Обґрунтовано геометричні параметри подовжувачів і робочих поверхонь наральника сошника. Визначено залежність сили опору робочого органу від глибини садіння і типу ґрунту. Наведено результати випробування дослідного зразка
