У статті досліджені проблеми правового регулювання соціальної діяльності агрохолдингів. Особливу увагу приділено забезпеченню зайнятості сільського населення, яке проживає на територіях, де здійснюють виробничу діяльність зазначені компанії. Також розглядаються питання участі вказаних
суб’єктів господарювання у розвитку соціальної інфраструктури села. Автор доходить висновку, що у процесі правового регулювання діяльності агрохолдингів, мають вживатися заходи (як зобов’язального, так і стимулюючого характеру), спрямовані на посилення соціальної складової та підтримку розвитку сільських територій.
